Окрім тривимірної CAD-моделі, BIM містить й інші метадані, наприклад артикульний номер, найменування артикулу, приєднувальні розміри фланця / різьбового з’єднання труб, технічні параметри електричних з’єднань, а також усі основні монтажні розміри. У майбутньому до моделей BIM можуть додаватися й інші параметри насоса, наприклад: гідравлічна потужність, показники ефективності, способи регулювання (dp-V, dp-C, регулювання залежно від частоти обертання). Стандартизацію ще не завершено, але в найближчі місяці й роки імовірно будуть додані інші дані, наприклад обсяги завантаження, інформація про вторинну переробку та програмні алгоритми.

4D або 7D характеризує число інформаційних рівнів, що входять до моделі BIM. Відправною точкою є тривимірні моделі, що дають можливість математичного опису просторових зв’язків і дублювання об’єктів. Четвертий вимір (4D) доповнює просторові виміри компонентом часу (інформація, пов’язана із часом і термінами), п’ятий вимір (5D) охоплює інформацію про вартість. Для 7D-моделі, крім наведеного вище, додаються дані про стійкість і ефективність (6D), а також дані про систему управління інфраструктурою (7D).

Наразі BIM уже знаходить застосування у великій кількості країн або є обов’язковим для проєктів на публічних тендерах, оскільки його переваги для всього процесу проєктування очевидні. Для будівельних проєктів, що фінансуються на кошти приватних осіб, BIM не є обов’язковим, але застосовується щодалі більше через переваги методики. Лише для проєктування одно- та двосімейних будинків широке використання BIM поки не очікується з огляду на низьку частку інженерного устаткування будівель і відсутність системи управління інфраструктурою.

ETIM — це ініціатива зі стандартизації електронного інформаційного обміну даними виробів в області електротехніки (електромонтажної продукції, побутових електроприладів і побутової електронної техніки) і в суміжних галузях (наразі це, зокрема, системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, а також сантехніка) для створення можливості здійснення електронної торгівлі цією продукцією. Стандарт спеціально зорієнтовано на вимоги цих вибраних галузей і дозволяє створювати типовий технічний опис виробів і відносити їх до певного класу продукції. Вироби класифікуються за класами артикулів без ієрархічної структури. Усередині класу артикулів, своєю чергою, виконується групування схожих виробів.

Назву класу артикулів також можна знайти за допомогою призначених синонімів, які вказують на клас. Фахівці з відповідної продукції привласнюють кожному класу технічні характеристики, що описують виріб. Так створюється класифікація ETIM.

Стандартизація дозволяє знаходити технічні вироби за їхнім класом або технічними характеристиками незалежно від постачальника. Класифікація ETIM застосовується для передачі технічних даних виробу (наприклад, для онлайн-каталогів). ETIM принципово є вільним стандартом, тобто використовувати модель даних може будь-хто, без ліцензійних зборів. Починаючи з версії ETIM 7.0 (2017), у класифікацію також входить сектор систем сантехніки, опалення та кондиціонування.

Closed BIM описує програмно-залежний обмін даними цифрових моделей будівельних об’єктів із використанням закритих пропрієтарних форматів даних, наприклад Revit, Allplan, Archicad тощо.

Open BIM навпаки означає можливість програмно-незалежного обміну даними моделей будівельних об’єктів. Тут використовується відкритий формат даних, який не залежить від платформи, наприклад IFC (Industry Foundation Classes). Заміна геометричних моделей можлива без обмежень, у той час як заміна моделей даних можлива лише в обмеженому обсязі.

У методиці BIM застосовуються терміни Level of Information (LoI), Level of Geometry (LoG) та Level of Coordination (LoC); ці рівні розділяються на п’ять ступенів, від 100 до 500: 100 = conceptual; 200 = approx. geometry; 300 = precise geometry; 400 = fabrication; 500 = as-built. Поняття Level of Development (LoD) складається з допоміжних індикаторів LoI, LoC і LoG; воно визначає загальний ступінь реалізації віртуального компонента.